У Кремнієвій долині спостерігається новий бум активності. Бізнес-парки вздовж 101-ої траси знову прикрашені символікою багатонадійних стартапів. Вартість оренди тут стрімко зростає, як і попит на фешенебельні вілли в курортних містечках на озері Тахо, що свідчить про накопичення станів. Область затоки Сан-Франциско ― колиска напівпровідникової індустрії, а також комп'ютерних та інтернет-компаній, розвиток яких став можливим з появою напівпровідників. Місцеві генії подарували світу багато з тих чудових інновацій, які змушують вірити, що майбутнє вже настало, серед них телефони з сенсорними екранами, моментальний пошук у знаменитих бібліотеках та можливість пілотувати квадрокоптер, який знаходиться за тисячі кілометрів. Пожвавлення ділової активності в цьому регіоні після 2010 року говорить про те, що прогрес набирає обертів.
У світлі вищезазначеного думка деяких резидентів Кремнієвої долини може здатися несподіваною. Вони вважають, що долина стагнує, а темпи інновацій сповільнюються вже кілька десятиліть. Пітер Тіль (Peter Thiel), засновник PayPal та перший сторонній інвестор Facebook, відзначає, що інновації в Америці знаходяться «на межі життя і смерті». Інженери в різних сферах відчувають однакове розчарування. Невелика, але зростаюча група економістів вважає, що економічний ефект сучасних інновацій може бути незначним у порівнянні з ефектом інновацій минулого.
[ … ]
У всіх областях з'являються інновації, рушійною силою яких є дешева обчислювальна потужність. Комп'ютери починають розуміти природну мову. Персонажами відеоігор можна керувати одними лише рухами тіла (можливо, скоро ця технологія буде активно застосовуватись у бізнес-середовищі). Тривимірний друк дозволяє створювати все більш складні об'єкти, і цілком ймовірно, що скоро серед них будуть людські тканини та інший органічний матеріал.
Песимістично налаштовані щодо інновацій особистості можуть назвати це марними очікуваннями. Однак історія не підтверджує думку, що якщо темпи технологічного зростання не зберігаються, то вони будуть стабільно знижуватися, і допускає можливість спадів і підйомів. Чед Сіверсон (Chad Syverson) із Чиказького університету зазначає, що зростання продуктивності в епоху електрифікації було нерівномірним. У період важливих електричних інновацій в кінці XIX і на початку ХХ століття зростання було повільним, а потім прискорилося.